Jaswal, S. et al.
2003
Clinica Chimica Acta

Це дослідження оцінювало важливість антиоксидантної терапії в лікуванні ревматоїдного артриту (РА), оскільки вважається, що вільні радикали кисню беруть участь у пошкодженні тканин при цьому захворюванні. Вони використовували групу з 40 пацієнтів з РА, випадковим чином розподілених на 2 групи лікування. Одна отримувала стандартне лікування. Інша отримувала додаткові антиоксиданти, а також стандартне лікування. Зразки крові брали на початку дослідження та через 12 тижнів після нього. Вимірювали маркер оксидативного стресу, такий як малондиальдегід, а також антиоксиданти тіоли, глутатіон і вітамін С. Концентрація цих антиоксидантів зросла після лікування, тоді як концентрація малондиальдегіду знизилася. Це свідчить про терапевтичну важливість додаткових антиоксидантів для протидії перекисному окисненню ліпідів, що є можливою причиною пошкодження тканин у цих пацієнтів. Для остаточного висновку щодо безпеки та ефективності антиоксидантної терапії у пацієнтів з РА необхідні додаткові дослідження.