Pappas, T.N. et al.
1989
Digestive Diseases and Sciences

Це дослідження було розроблене для перевірки теорії про те, що розтягнення шлунка, яке відбувається під час їжі, викликає у собак відчуття ситості, а також для визначення того, чи важливим є поживний склад їжі. Собакам зі шлунковими, дуоденальними та стравохідними норицями давали рідку поживну дієту до насичення, вимірювали об'єм спожитого корму та час, необхідний для його поглинання. Розтягнення вироблялося під час фіктивного годування з використанням інфузій рідких поживних речовин, інертної рідини (Karaya) або наповненої водою повітряної кульки. Результати показали, що розтягнення шлунка балоном, інертною рідиною та поживними речовинами пригнічувало фіктивне годування в залежності від дози. Ступінчасте розтягнення шлунка, подібне до того, що спостерігається під час прийому звичайної їжі, спричиняло ступінчасте пригнічення споживання їжі за допомогою нехолінергічного механізму і не залежало від поживних властивостей їжі.